Різноманітний Світ"Маркуша"

Архів категорії »Різноманітний Світ «

ІСТОРІЯ СВЯТА ПОКРОВИ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ

Поділіться з друзями:
14 жовтня – свято Покрови Пресвятої Богородиці або, як кажуть в народі, Святої Покрови. „Покрова накриває траву листям, землю снігом, воду – льодом, а дівчат – шлюбним вінцем”. В українських селах і до сьогодні дотримуються давньої народної традиції справляти весілля після Покрови. Від Покрови і до початку Пилипівки – пора наймасовіших шлюбів в Україні.

Свято Покрови посідає почесне місце серед пошанованих свят на Україні. Що цікаво – шанується воно одночасно і християнами і рідновірами України, тільки зміст свята, навіть за однакової назви, зовсім різний.

Свято Покрови Матері Слави в Колодарі православних рідновірів ознаменовує засинання Природи, та вкривання Землі на зиму. Справді, в жовтні перші дерева втрачають листя, всі плоди уже дозріли: „Прийшла Покрова – на дереві голо”. Сивий Яр вступає в свою повну силу в першу п’ятницю, після дев’яти днів від осіннього рівнодення і ми вшановуємо Покрову Матері Слави. Це також свято вояцької честі та звитяги, на якому оборонці Матері-Землі показують свою вправність.

Незвичайна популярність та величність свята Покрови пояснюється дуже просто, хоч цього вперто не бажають визнавати і помічати представники християнства. Корені виникнення свята сягають сивої багатотисячолітньої давнини і пов’язані з космічним станом природи і, відповідно, особливим етапом у житті людини.

Які ж це особливості?

Загальновідомою ознакою Покрови є те, що вона покриваєЗемлю або листям, або снігом.

До Покрови завершувався період сватань і приготування до весіль, який починався після Першої Пречистої.

До початку жовтня закінчуються усі найважливіші сільські роботи на Землі (в тому числі сівба озимих) – завершений хліборобський цикл робіт. Зібраний урожай (достаток) та більш-менш вільний час дають можливість для проведення весіль. Це найблагодатніша пора для весільних гулянь, початку вечорниць. Звідси беруть свій початок весільні осінні тижні. Це свято – покровитель весіль, початок сезону на сватання та весілля, які закінчувались за два тижні до Пилипівського посту. Це вже потім під впливом християнства воно оформилося у те, що дівчата, котрі бажали взяти шлюб саме цього року, мали побувати на святі Покрови у церкві і помолитися: „Свята Покрівонько, покрий мені голівоньку”, „Мати-Покрівонько, покрий Матір сиру Землю і мене молоду”, „Свята мати, Покровонько, накрий мою головоньку, хоч ганчіркою, аби не зостатися дівкою”.

А на Поділлі дівчата казали: „Свята мати, Покровонько, завинь мою головоньку, чи в шматку чи в онучу – най ся дівкою не мучу!”

Існувала навіть прикмета: якщо на Покрову сніг – буде багато весіль.

Сніг дає привід порівнювати сніговий покрів з весільним покривалом, а оскільки в цей час свідомо призначене і свято Пресвятої Богородиці, то ці порівняння розповсюджуються і на неї.

У багатьох народів, зокрема і у слов’ян, покривало (фата) вважалося дуже важливою весільною оздобою, взагалі слугувало ознакою заміжжя. За описами арабського письменника XII ст. свідчиться, що якщо комусь подобалась дівчина, то він накидав їй на голову покривало і вона мусила стати його дружиною (точніше, мабуть, це була пропозиція до шлюбу). Та і зараз ми знаємо, що весільна фата ще широко представлена у весільному обряді.

Як відомо, після одруження дівчина була вже молодицею і мала покривати голову наміткою чи хусткою. Намітка – це стародавнє вбрання заміжніх жінок, яке зав’язували навколо голови. Вже після просватання дівчині-нареченій покривали голову хусткою. Для дівчат Покрова – найбільше свято: у молоді починався сезон вечорниць, а у господарів – період весіль, і юнки залюбки брали участь у весільних обрядодійствах.

В Карпатській Україні до Покрови остаточно поверталися всі пастуші отари з полонин і завершували останню мандрівку чумаки. Тому й казали: „Прийшла Покрова – сиди, чумаче, вдома”.

Для того, щоб усi члени сім’ї були здоровими, на Покрову старша господиня брала вишитого рушника, що був над iконою Богородиці, і розвiшувала його над вхiдними дверима. Пiд ним ставали, як йшли до церкви, i проказували:

Пресвята Покрiвонько,
Перед твоїм кривалом
Голови схиляємо.
Прохаємо, Покрiвонько,
Од лиха укрити,
Здоров’ячко наше
Знов нам обновити.

На Покрову майстри сходилися і покривали дах вдовиці чи сироті „би щастя їх судьбу від нещастя накрило…”, що свідчить про існування давнього благородного звичаю допомагати членам Роду, які потребують цього.
Покрова – це також старовинне народне свято, пов’язане з культом поминання Предків та творення нових родин.

На Покрову упродовж всього дня спостерігали за погодою: якщо з Півдня дув низовий вітер, зима буде теплою, якщо дув вітер із Півночі – холодною, із Заходу – сніжною. Коли протягом дня вітер змінює напрямок, то й зима буде нестійкою. Якщо на Покрову листя з вишень не опало, зима буде теплою, і якщо сніг не випав, то його не буде і в листопаді.

Цікаво, що в народі зберіглося повір’я , що у Пресвятої Діви є опікун Покров, якого просили: „Батеньку Покров, накрий нашу хату теплом, а господаря – добром”.

Свято Покрови було введено у християнство в 10 столітті і має під собою чи то легенду, чи то подію, яка відбулася в Царгороді (Константинополі). Місто було оточене чужинцями (за різними джерелами – то могли бути як давні руси (скити) на чолі з князем Аскольдом, так і агаряни (магометани – араби або турки), і Божа Мати начебто покрила своїм омофором городян, які молилися на всенічній службі у Влахерській церкві.

Це побачив святий Андрій: пiд церковним склепiнням з’явилася Пресвята Богородица в оточеннi ангелiв, пророкiв i апостолiв і накрила своїм омофором православних християн. Це було провістям перемоги. Так і сталося: невдовзі надійшли воїни-захисники і звільнили населення від нападників.

Тобто християнське свято Покрова святої Богородиці запроваджене у Візантії на згадку про чудесне визволення Константинополя від нападників. Причому за церковним календарем це звичайне собі невеличке святце, присвячене, практично, незначній події.

Візантійський патріарх проголосив (канонізував) „Свято Похвали Богородиці”, яка „допомогла візантійцям затопити скитів у Босфорі” (ще одне розходження – вже саме скитів). У п’яту суботу великого посту (а це, як відомо, навесні) греки з акафистом хвалять „Покрову” за таке „покровительство”.

Як бачимо, наведені джерела, а вони не єдині, засвідчують досить туманне, неоднозначне, малозначиме та порівняно нещодавнє походження свята. Одночасно бачимо досить вузьку „спеціалізацію” християнського свята – порятунок від ворога.

Очевидно, цей сюжет і прислужився тому, що для козаків свято Покрови було найбільшим і найзначущим святом. В цей день у козаків відбувалися вибори нового отамана. Козаки вірили, що свята Покрова охороняє їх, а Пресвяту Богородицю вважали своєю заступницею і покровителькою. На Запоріжжі в козаків була церква святої Покрови. В козацькій думі про Самійла Кішку співається:

А срібло-золото на три частини паювали:

Первую часть брали, на церкви накладали,

На святого Межигорського Спаса,
На Терехтемировський монастир,
На святую Січовую Покрову давали –
Котрі давнім козацьким скарбом будували,
Щоб за їх, встаючи і лягаючи,
Милосердного Бога благали.

Відомий дослідник звичаїв українського народу Олекса Воропай писав, що після зруйнування Запорізької Січі в 1775 році козаки, що пішли за Дунай на еміграцію, взяли з собою образ Покрови Пресвятої Богородиці.

Козаки настільки вірили в силу Покрови Пресвятої Богородиці і настільки щиро й урочисто відзначали свято Покрови, що впродовж століть в Українi воно набуло ще й козацького змісту і отримало другу назву – Козацька Покрова. З недавніх пір свято Покрови в Україні вiдзначається ще й як день українського козацтва.

Українська Повстанська Армія (УПА), яка постала в час другої світової війни на землях Західної України як збройна сила проти гітлерівської і більшовицької окупації батьківських земель, теж обрала собі свято Покрови за день Зброї, віддавшись під опіку святої Богородиці. Отже сьогодні Покрова – це свято не тільки народне і релігійне, а й національне.

Джерело: http://lib.if.ua/exhib/1342001580.html

Поділіться з друзями:

Дитячі фокуси ( частина 4 )

Поділіться з друзями:

Дитячі фокуси ( частина 4 )

Дитячі фокуси ( частина 4 )

Послідовність фокусів ви з малюком визначите самі, відповідно до сценарію вашої вистави.
Реквізит для фокусів розтавте у послідовності трюків. Якщо немає спеціальних столиків, розтавте реквізит на стільцях чи табуретках, гарно оформивши їх…

ЦиліндрФокус з книгою і монетами.
Реквізит : Велика книга, 10 монет.
Демонстрація.
Беремо велику книгу, відкриваємо її по середині, і поміщаємо на сторінці шість монет. Закриваємо книгу, говоримо чарівні слова (Крекс – Пекс – Фекс), Чари – Бари… ). Відкриваємо книгу, нахиляємо її, щоб монети зісковзнули в руку кого-небудь з глядачів. Перераховуємо їх і виявляємо, що монет стало десять!
Секрет фокусу.
далі…

Поділіться з друзями:

Дитячі фокуси ( частина 3 )

Поділіться з друзями:

Дитячі фокуси ( частина 3 )Дитячі фокуси. Частина 3.

Ось декілька простих трюків, з яких можна почати…
далі…

Поділіться з друзями:

Дитячі фокуси ( частина 2 )

Поділіться з друзями:

Дитячі фокуси ( частина 2 )Дитячі фокуси. Частина 2.

Костюм буде залежати від ролі, яку вибере собі дитина. Для ролі чарівника, підійде довгий широкий балахон,а на голову високий ковпак, розшиті зірками. А може він захоче бути гномом, чи іншим казковим персонажем? Тоді і одягнутися треба відповідно. І звісно не забудьте про чарівну паличку, яку можна зробити із звичайної дерев’яної, обернувши її фольгою .

Щоб вразити глядачів з самого початку шоу –  влаштуйте ефектний вихід. «Знаменитий Маг і Чарівник» з’являється на сцені найпотаємнішим чином… далі…

Поділіться з друзями:

Дитячі фокуси (частина 1)

Поділіться з друзями:

Дитячі фокуси ( частина 1 )

Дитячі фокуси.

Хтось із дітей любить завжди бути в центрі уваги, інші діти навпаки сором’язливі.І тим і іншим будуть цікаві нескладні дитячі фокуси, які виділять Ваше чадо з поміж друзів. Зрозуміти, що таке фокус, малюку допоможе ваш спільний візит у цирк, де він на власні очі побачить чірівника, який одним помахом руки, чи чарівної палички зробить чудо. далі…

Поділіться з друзями:

Щедрівки на старий новий рік

Поділіться з друзями:

Щедрівки на старий новий рік

14 січня — Новий рік за старим стилем, Василя — покровителя хліборобства

Зранку хлопчики до 14 років засівали власну хату, а потім оббігали сусідні оселі.

Характерною прикметою новорічного свята в Україні було щедрування — давній народний звичай церемоніальних обходів хат із побажанням щастя членам сім’ї й розквіту господарства.

New Image

Щедрівки — дуже давні фольклорні твори, у яких збереглося багато свідчень про «весняну» зустріч Нового року, як-от: згадування про птахів, що прилітають з вирію тільки навесні, поява приплоду у свійських тварин тощо.

далі…

Поділіться з друзями:

Як ліпити Сніговика

Поділіться з друзями:

Як ліпити Сніговика

Як ліпити сніговикаВзимку всі діти люблять ліпити сніговиків, навіть дорослі іноді із задоволенням згадують дитинство і ліплять снігову бабу.

Але щоб сніговик вийшов красивий і оригінальний, потрібно знати деякі премудрості.

Порада 1. Сніговик потрібно ліпити в певну погоду, навіть якщо на вулиці багато снігу і заметів, але в сильний мороз сніговика не зліпити. Сніговика краще ліпити при температурі +2, 0 градусів. У таку погоду сніг буде відмінно ліпитися.

Порада 2. Снігові кулі рекомендується скачувати поступово, спочатку досить зліпити невеликий ком, потім ущільнити його, після чого знову продовжувати ліпити. У такому випадку, сніговик буде стійким, і при невеликих пошкодженнях буде виглядати цілим і неушкодженим. далі…

Поділіться з друзями:

Ігри на Різдво

Поділіться з друзями:

Ігри на Різдво для діток

igri_zimaВсі дітки люблять гратися в ігри. І таке чудове свято як Різдво дає батькам можливість скерувати енергію дитини в різноманітних Напрямках. Розвивати пам’ять та спів за допомогою вивчення та виконання Колядок. Розвивати творчість дитини за допомогою створення разом костюмів для Вертепу та подальшого виконання театралізованого дійства, та багато інших …

Ми хочемо батькам трішки допомогти урізноманітнити дозвілля дитини в Різдвяні свята пропонуючи декілька ідей ігор.

Танець з дзвіночками

далі…

Поділіться з друзями:

Дбаємо про свою шкіру зимою

Поділіться з друзями:

Дбаємо про свою шкіру зимоюДбаємо про свою шкіру зимою

 

Підтримання здорової і красивої шкіри може бути складним процесом, якщо ви не знаєте, деякі секрети.

Низькі температури, низька вологість і екстремальні погодні умови можуть призвести до пошкодження шкіри. Під час холодних зимових місяців, ви можете помітити, що ваша шкіра суха, зневоднена та свербить. Випивка та алкогольні напої під час зимових свят може тільки погіршити ситуацію. На щастя, ви можете зробити шкоду своїй шкірі менш проблематичною в зимовий час, виконавши кілька простих, корисних порад та хитрощів.

1. Придбайте та користуйтесь кремами

далі…

Поділіться з друзями:

Що готують на Святвечір?

Поділіться з друзями:

 

Що готують на Святвечір?

Історія святкування кутя1надвечір’я перед святом Різдва Христового сягає перших віків християнства. Ця вечеря, хоч пісна, але багата, бо традиційно включає аж 12 страв. Звідси й її назва – Багата кутя. Число 12 трактують як згадку про дванадцять апостолів Ісуса Христа. Що готують на Святвечір? У цій статті ми дамо відповідь на це питання.

12 пісних страв
Для приготування страв на Святвечір у давнину господині до сходу сонця набирали воду, нею заливали пшеницю, сушені фрукти, і ставили в піч варити дві головні страви – кутю та узвар. Варили кутю у

далі…

Поділіться з друзями: